08.03. Міжнародний день прав жінок і миру




Міжнаро́дний жіно́чий де́нь (англ. International Women's Day) — щорічне свято, що відзначається 8 березня.

Започатковане як пролетарське феміністське свято Міжнаро́дний де́нь жіно́к-робітни́ць. Починалось як соціалістичне політичне свято. Є спільним для культур переважно країн колишнього «радянського блоку»[2].

Вперше святкувалося 1909 року в США з ініціативи Соціалістичної партії Америки. Протягом XX століття відзначалося в СРСР та країнах соцтабору як державне свято.

1977 року, за радянської ініціативи, отримав статус міжнародного дня — рішенням Організації Об'єднаних Націй день називається (повна назва): Міжнаро́дний де́нь боротьби́ за права́ жіно́к і міжнаро́дний мир.

День став символом фемінізму й антисексизму. У деяких країнах, у яких відзначається день, жінки отримують подарунки та квіти. Цей жест багато феміністок, однак, знаходять недоречним, оскільки вони вважають, що день повинен привернути увагу до статевої рівності.

У деяких країнах відзначається подібно до західноєвропейських свят — Дня матері й Дня Валентина. Окремі діячі православної церкви і деяких інших релігійних спільнот світу не визнають свято 8 березня з огляду на його політичне походження.

Історія

Ідея Міжнародного жіночого дня була прийнята Кларою Цеткін (Соціал-демократична партія Німеччини) на великій жіночій зустрічі, організованій Соціалістичним Інтернаціоналом у Копенгагені 26 і 27 серпня 1910 року. Понад 100 учасниць із 17 країн вирішили щороку в березні відзначати Міжнародний жіночий день — день солідарності жінок у боротьбі за повні політичні, економічні і соціальні права[3].

У резолюції, запропонованій Кларою Цеткін, зокрема, зазначалось:

«

У повній відповідності з класово-свідомими політичними профспілковими організаціями пролетаріату в кожній країні соціалістки всіх країн щорічно проводять Жіночий день, який в першу чергу слугує агітації за надання жінкам виборчого права. Ця вимога має бути висунена як складова частина всього жіночого питання в цілому і в повній відповідності з соціалістичними поглядами. Жіночому дню слід повсюдно надавати міжнародний характер, і він усюди має бути старанно підготовлений

 »

Точну дату Міжнародного жіночого дня на тій конференції так і не було визначено.

Перший Міжнародний жіночий день було проведено 19 березня наступного, 1911 року, — жінки претендували на право голосувати, право на працю і вимагали покласти край дискримінації на роботі. Цей день відзначався в НімеччиніАвстро-УгорщиніШвейцарії та Данії в різні дні. Більше мільйона людей взяли участь у мітингах. Жінки Німеччини обрали дату 19 березня, бо саме 19 березня 1848 року король Прусії перед загрозою збройного повстання пообіцяв (але згодом не виконав обіцянки) провести реформи — включно з введенням виборчого права для жінок. Жінки вимагали надати їм право голосувати і займати державні посади. У 1912 році свято відзначалося тими ж чотирма країнами, що й попереднього року, і знову в різні дні[4].

1912 року МЖД відзначили 12 травня.

За дослідженням диякона російської православної церкви Андрія Кураєва, що було підтверджено рецензією раввина на його книгу «Як роблять антисемітів». перше свято 8 березня 1909 року співпало з єврейським святом Пурім. Це відповідає геройському вчинку єврейської жінки цариці Естер, яка своєю мужністю здолала антисемітську змову Гамана, історія якого описана у біблійній книзі Естери[1]

Датування. 8 березня

Імовірно, термін приурочений до однієї або декількох подій:

  • Страйк американських текстильних робітників у 1857–58 роках. Жінки, які брали участь у демонстрації, боролися за рівну оплату. 8 березня 1857 року в Нью-Йорку робітниці-текстильниці виступили з вимогами рівної з чоловіками зарплати, поліпшення умов праці, 10-годинного робочого дня (марш порожніх каструль). Також є версія, що це була демонстрація повій[5] (проте Всесвітній день повій святкують 2 червня[6]).
  • Демонстрація «соціалістичних жінок», що відбулася в Нью-Йорку 8 березня 1908 року, пов'язана з текстильними страйками у 1857–58 роках. Демонстрація відбулася частково для прав жінок на виробництві, а почасти як реакція руху суфражизму. В останню неділю лютого 1908 року тисячі жінок знову вийшли на вулиці Нью-Йорка. Жінки вимагали виборчого права, виступили проти важких умов праці та проти праці дітей. У 19091910 рр. у США в останні тижні лютого відбулися марші та страйки жінок, очолені Соціалістичною партією Америки[7][8].
  • Російська жіноча демонстрація 8 березня 1917 р. (на думку декого, як прелюдія до російської революції). У 1917 році в Росії, у той час як два мільйони солдатів загинули під час війни, жінки вибирають останню неділю лютого вийти з претензіями «хліб і мир». Ця історична неділя припадає на 23 лютого за юліанським календарем, або 8 березня за григоріанським — на початку російської революції. Чотири дні потому цар зрікся престолу, і тимчасовий уряд надав право голосу для жінок. Таким чином, уперше в Росії, і лише в єдиному місті — Петрограді (тепер Санкт-Петербург) — вперше був відзначений жіночий день у 1913 році[4].

У 1913 й 1914 роках, у рамках руху за мир напередодні Першої світової війни, у Європі жінки організували в кінці лютого або на початку березня мітинги проти війни.

Лише 1914 року жіночий день відзначався 8 березня одночасно в шести країнах: Австрії, Данії, Німеччині, НідерландахРосії та Швейцарії[4].



Создан 07 мар 2017



-Код для главной страницы сайта--> Погода в у Києві

Интернет реклама УБС